Інформаційно-педагогічна модель досвіду

Інформаційно-педагогічна модель досвіду

Педагогічна ідея досвіду реалізується шляхом суб’єкт-суб’єктної взаємодії для впровадження моделі освітнього середовища як фактору розвитку професійного самовизначення учнів хіміко-технологічного профілю. Модель професійно зорієнтованого освітнього середовища учнів хіміко-технологічного профілю забезпечує упорядкування та зведення в єдину систему низку мікросистем, що впливають на професійне самовизначення учнів.

Учителю відводиться роль координатора в системі, яка побудована закласифікацією факторів впливу на особистість. Учитель інтегрує всі можливості соціуму для створення умов для професійного самовизначення учнів в межах школи: взаємозв’язок з профорієнтаційною та психолого-соціальною службами, бібліотекою, роботу шкільних гуртків за профілем навчання, персональний блог, спецкурси та факультативи тощо. В межах міста: організація співпраці з загальноосвітніми та позашкільними закладами (навчання в гуртках Енергодарської малої академії наук та Центру краєзнавства та спорту за відповідним профілем), громадськими організаціями, головними підприємствами міста та засобами масової інформації тощо. За межами міста: співпраця з ВНЗ, іншими навчальними закладами області та України (Рис.1. Додаток 1).

Рис.1. Структурна модель професійно зорієнтованого освітнього середовища в умовах профільної школи

Більшість учнів класу хіміко-технологічного профілю відвідують гурток «Основи біохімії» в позашкільному закладі Енергодарському центрі туризму, краєзнавства та спорту, що дає змогу поглибити знання учнів з предмету та підвищити мотивацію до вивчення хімії.

Важливою характеристикою освітнього середовища є його системність, яка складається із певних структурних та функціональних компонентів. В даній функціональній моделі інтегровано найбільш ефективні методи (за характером пізнавальної діяльності), прийоми та технології реалізації моделі, яку використовує автор досвіду з метою створення професійно зорієнтованого освітнього середовища (Рис.2, Додаток 2).

Рис.2.Функціональна модель освітнього середовища

Реалізація функціональної моделі дозволяє не просто дати дітям базовий рівень освіти, а сформувати ті компетентності, яких потребує сьогодення: здібність навчатися усе життя; комунікативність; творчість та креативність; самовдосконалення; здатність робити вибір та нести за нього відповідальність, тому необхідно виважено підходити до вибору методів та форм навчання.

          Для досягнення цих завдань автор досвіду використовує наступні методи та прийоми. Для реалізації конретних методів використовуються наступні

форми роботи:

• пояснювально-ілюстративного методу 
• репродуктивного методу
• методу проблемного   викладу 
• частково-пошукового, або  евристичного методу 
• дослідницького методу

Профільне навчання хімії передбачає орієнтацію учнів на професії, що потребують використання хімічних знань, у тім числі на інженерні й робітничі професії хімічного та споріднених виробництв. Протягом навчального року педагогом систематично проводиться профорієнтаційна робота щодо залучення учнів-випускників до професії, пов’язаною з хіміко-біологічними технологіями.

             За інноваційним потенціалом досвід носить модифікаціний характер, так як передбачає конструктивні поєднання, інтеграцію сучасних педагогічних технологій та методик, спрямованих на розвиток креативної та самодостатньої особистості. Це дозволяє вчителю самому творчо інтерпретувати різні підходи до організації навчально-виховного процесу, а не заглиблюватися в зміст тільки однієї технології. Отже, робота з даної проблеми має пріоритети діяльності:

 - індивідуалізація навчально-виховного процесу, що означає не лише формування особистості в індивідуальному режимі, а створення умов для розвитку специфічних, притаманних лише конкретній дитині здібностей; 

- активізація навчальної діяльності шляхом використанням різноманітних форм роботи та мотивація учнів на професійне самовизначення; встановлення ділових партнерських відносин у системі педагог - учень, що сприяє вільному вибору, винахідливості учня, забезпечує його право на ініціативу та творчість.

       Викладання навчального предмету «хімія» в умовах професійно зорієнтованого освітнього середовища окреслило тенденцію щодо зацікавленості учнів у вивченні предмету, залучення дітей до науково-дослідницької діяльності. В період з 2007-2016 років автором досвіду було підготовлено десять переможців міського та обласного етапів конкурсу-захисту МАН, два переможця Міжнародного конкурсу наукових проектів «Енергія та ми» та чотири переможця Всеукраїнського конкурсу наукових рефератів з ядерної фізики та хімії (Додаток 24).

              Психолого-педагогічні дослідження, які було проведено разом з методистом з профорієнтації ЕНВК №5 щодо професійного самовизначення учнів, показали вклад вчителя хімії у виборі майбутньої професії учнями (Додаток 25). Як результат роботи вчителя в профільному класі є показник вступу до ВНЗ за профілем навчання (68% обрали професію пов’язану з хімією). Більшість випускників хіміко-технологічного профілю 2013 року вибрали ВНЗ базовими предметами яких є хімія.  Критерієм результативності досвіду є ступінь розвитку здібностей та творчої активності як необхідних умов самореалізації особистості. Вимір показників рівня сформованості компетентності свідчить про ефективність моделі освітнього середовища як фактору розвитку професійного самовизначення учнів.

          Таким чином, запропонована модель професійно зорієнтованого освітнього середовища в умовах профільної школи відтворює комфортні зовнішні умови та фактори для професійного самовизначення учнів та формує освітнє середовище, в якому навчаються учні хіміко-технологічного профілю.