Базова модель

Актуальність і перспективність досвіду

     Зміни в суспільстві викликали зміни і в соціальному замовленні суспільства до освітніх установ: формування особистості учня як творчо активного, соціально зрілої людини, здатного до саморозвитку, самореалізації, самовизначення, підготовка школярів до життєдіяльності в суспільстві. Сучасний ринок праці вимагає від випускника не лише глибоких теоретичних знань, а здатності самостійно їх застосовувати в нестандартних, постійно змінюваних життєвих ситуаціях, переходу від суспільства знань до суспільства життєво компетентних громадян [1, с.3].

      На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», рішення колегії Міністерства освіти і науки від 27.08.2013 р. протокол № 4/1-2, наказуМОН №1456 від 21.10.2013р. «Про затвердження Концепції профільного  навчання  у  старшій  школі» та з метою модернізації змісту загальної середньої освіти відбувається  перехід на профільне навчання.

      Допрофільне навчання в основній школі та профільне в старшій загальноосвітній школі забезпечувало виконання Законів України «Про освіту», «Про загальну середнюосвіту», наказів МОН України від 08.04.2009 № 312 «Про затвердження Примірного Положення про класи з поглибленим вивченням окремих предметів у ЗНЗ», від19.06.2003 № 389 «Про затвердження Інструкції про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів)».

    Відповідно до Концепції профільного навчання, саме профільне навчання, є одним із ключових напрямів модернізації та удосконалення системи освіти нашої держави й передбачає реальне й планомірне оновлення школи старшого ступеня і має найбільшою мірою враховувати інтереси, нахили і здібності, можливості кожного учня, у тому числі з особливими освітніми потребами, у контексті соціального та професійного самовизначення і відповідності вимогам сучасного ринку праці. Такий підхід до організації освіти старшокласників не лише найповніше реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання, а й дає змогу створити найоптимальніші умови для їхнього професійного самовизначення та подальшої самореалізації [2, с.2].

       Проблема професійного самовизначення учнівської молоді посідає важливе місце у педагогічній та віковій психології, оскільки стосується вирішального моменту у життєвому становленні особистості. Особливо гострою ця проблема стоїть  в умовах переходу до профільної школи.

        Шкільний курс хімії всім своїм змістом забезпечує зв'язок навчання з життям. Зміст програми по хімії (профільний рівень) дозволяє поглибити і розширити круг уявлень і професійних переваг учнів, забезпечити їх професійну адаптацію, можливість ознайомитися з практичним вживанням досягнень науки хімії [3, с.3].

       Основні концептуальні підходи до досвіду роботи виходять із положення, що поняття «освітнє середовище» відображає залежність розвитку особистості школяра від організації педагогами навчання і виховання, від створених в навчальному закладі умов для професійного самовизначення учнів.

      З огляду на вищезазначене, мною обрана проблемна тема «Формування освітнього середовища як фактору професійного самовизначення учнів хіміко-технологічного профілю», над якою я працюю впродовж 5 років та за якою узагальнено досвід.

   Мета досвіду: на засадах систематизації наукових досліджень і перспективної педагогічної практики розробити та експериментально перевірити ефективність сформованої моделі освітнього середовища як фактору розвитку професійного самовизначення учнів хіміко-технологічного профілю.

    Об’єкт: навчально-виховний процес в класі хіміко-технологічного профілю.

    Предмет: модель освітнього середовища як фактору розвитку професійного самовизначення учнів.

   Провідна педагогічна ідея досвіду полягає у створенні освітнього середовище, яке забезпечує зведення в єдину систему низку мікросистем, що безпосередньо впливають на підвищення мотивації до навчальної діяльності учнів, становлення особистості,  формування власних життєвих принципів, в усвідомленні життєвих цінностей та формування професійного самовизначенні.

    Практичне значення досвіду: основні його результати можуть бути використані вчителями та іншими педагогічними працівниками  закладів освіти у роботи зі старшокласниками  профільної школи