Теоретичне обгрунтування

     

  Досвід базується на наукових концепціях та дослідженнях, присвячених проблемі створення та функціонування освітнього середовища (Л. Ващенко, Л. Даниленко, Г. Єльникова, Л. Карамушка та інші). Наукові та організаційно-практичні засади навчально-виховного середовища, адекватного завданням розвитку та самореалізації особистості, викладено у дослідженнях П. Вербицької, І. Єрмакова, І. Зязюна, О. Киричука, Т. Сущенко. Ідеї про розвиток особистості школяра в освітньому середовищі  (Ю. Афанасьєв, Л. Божович, І. Булах, Д. Ельконін, Г. Люблінська, Г. Костюк). Положення щодо теоретичного осмислення педагогічного досвіду створення освітнього середовища (М. Гузик, О. Захаренко, Т. Лубінець, А. Макаренко, М. Монтессорі, І. Ткаченко, С. Шацький). Аналіз психолого-педагогічної та наукової літератури показує, що проблему самовизначення особистості досліджують О.Вітковська, Є.Климов, М.Пряжников, теорію самопізнання - В.Носков, С.Сергєєва, П.Тігер, проблему підготовки молоді до вибору майбутньої професії присвячено праці П. Атутова, С. Батишева, Ю. Гільбуха, О. Голомштока, Є. Клімова, М. Захарова, Є. Павлютенкова, К. Платонова, В. Симоненка, В. Синявського, С. Чистякової, Б. Федоришина, М. Янцура тощо.

     На основі результатів аналізу наукової літератури з’ясовано, що освітнє середовище – це суттєвий елемент соціуму, цілеспрямовано організована, керована, багатофункціональна, відкрита педагогічна система, в межах якої учень загальноосвітньої школи усвідомлює себе як соціально розвинену цілісність. Розвиток особистості школяра ґрунтується на багатоканальній взаємодії всіх суб’єктів освітнього середовища [9]. Освітнє середовище (з позиції суб’єкта – це система впливів і умов формування особистості, а також можливостей для її розвитку, які містяться в соціальному і просторово-предметному оточенні. Освітнє середовище (з позиції об’єкта) – сукупність  зовнішніх умов, факторів, соціальних об’єктів, необхідних для успішного функціонування освіти [10].

  Аналіз досліджень (Б. Кобзар, Е. Костяшкін, О. Огородніков Н.Кудикіна, В. Чубенко та інші) дає змогу стверджувати, що на розвиток професійного самовизначення школяра у процесі здобуття ним загальної середньої освіти впливає організоване освітнє поле за межами школи. На підставі приведеного аналізу будемо дотримуватись визначення, запропонованого Е.А. Клімовим: професійне самовизначення школяра  може бути визначене як тривалий процес розвитку стосунків людини до своєї майбутньої професії і до самого себе як потенційного суб'єкту професійної діяльності. У аналізованому визначенні підкреслена активна роль самої людини, яка сама вибирає професію [6,с.176].

    Провідна роль у створенні освітнього середовища профільної школи належить педагогу, від його готовності до такої діяльності напряму залежить ефективність освітнього середовища як фактору розвитку особистості школяра.